2 KingsChapter 5 |
|
1 NOW Naaman, general of the army of the king of Aram, was a great man with his master, and honorable, because by him the LORD had given deliverance to Aram; and Naaman was a valiant man, but he was a leper. |
|
2 And the Arameans had gone out raiding, and had brought away captive out of the land of Israel a little maid; and she waited on Naaman's wife. |
|
3 And she said to her mistress, Blessed would be my lord if he would go to the prophet who is in Samaria! for he would immediately cure him of his leprosy. |
|
4 And they went in and told her lord, saying, Thus and thus said the maid who is from the land of Israel. |
|
5 And the king of Aram said to him, Come, go, I will send a letter to the king of Israel. And he departed and took with him ten talents of silver and six thousand pieces of gold and ten changes of garments. |
|
6 And he brought the letter to the king of Israel, and this was written in it: In the hour when this letter reaches you, behold, I have sent to you Naaman my servant that you may heal him of his leprosy. |
|
7 And when the king of Israel had read the letter, he tore his clothes and said, Am I God, to kill and to make alive, that this man sends me a man to heal him of his leprosy? Wherefore consider, and see how he is seeking to pick a quarrel with me. |
|
8 land when Elisha the prophet of God had heard that the king of Israel had torn his clothes, he sent to the king, saying, Why have you torn your clothes? Let him come now to me, and he shall know that there is a prophet in Israel. |
|
9 So Naaman came with his horses and with his chariots, and stood at the door of the house of Elisha. |
|
10 And Elisha sent a messenger to him, saying, Go and wash in the Jordan seven times, and your flesh shall come again to you and you shall be clean. |
|
11 But Naaman was angry, and went away and said, Behold, I thought, He will surely come out to me and stand and call on the name of the LORD his God and wave his hand over the place, and I will recover from the leprosy. |
|
12 Are not Amnan and Pharpar, rivers of Damascus, better than all the waters of Israel? I will go and wash in them and be clean. So he turned and went away in a rage. |
|
13 And his servants came near and spoke to him and said, Our lord, if the prophet had told you to do some great tiling, you would have done it; but behold, he has told you to do a small thing. Go and wash, and be clean. And he listened to them and did so. |
|
14 And he went down and washed seven times in the Jordan, according to the saying of the prophet of God; and his flesh came again like the flesh of a little child, and he was clean. |
|
15 And he returned to the prophet of God, he and all his company, and came and stood before him, and said to him, Behold, now I know that there is no God in all the earth but in Israel; now therefore, take this blessing from your servant. |
|
16 But Elisha said, As the LORD lives, before whom I stand, I will receive none. And be urged him to take it; but he refused. |
|
17 And Naaman said, Shall there not then be given to your servant two mules' burden of earth? For your servant will henceforth offer neither burnt offerings nor sacrifices to any other god but to the LORD. |
|
18 In this matter may the LORD forgive your servant, when my master goes into the house of Rimmon to worship there; I am the king's aide and I worship also in the house of Rimmon; and when I worship in the house of Rimmon, the LORD pardon your servant in this matter. |
|
19 And he said to him, Go in peace. So he departed from him a little way. |
|
20 Then Gehazi the disciple of Elisha the prophet of God, said, Behold, my lord has spared Naaman the Aramean, in not accepting from him that which he brought; but, as the LORD lives, I will run after him, and take something from him. |
|
21 So Gehazi ran after Naaman. And when Naaman saw him running after him, he alighted from his chariot to meet him and said to him, Is all well? |
|
22 And he said, All is well. My master has sent me, saying, There have just now come to me from mount Ephraim two men of the sons of the prophets; give them a talent of silver and two changes of garments. |
|
23 And Naaman said, I am willing; take two talents. And he urged him and bound two talents of silver in two pieces of cloth, with two changes of garments, and he gave them to two of his servants; and they carried them before him. |
|
24 And when they came to a secret place, he took them from their hand and put them in the house; and he sent the men away and they departed. |
|
25 But he went in and stood before his master. And Elisha said to him, Where have you been, Gehazi? And he said, Your servant went nowhere. |
|
26 And he said to him, My heart told me when the man alighted from his chariot to meet you. Is it a time to gain money and to gain garments and oliveyards and vineyards and sheep and oxen and menservants and maidservants? |
|
27 The leprosy therefore of Naaman shall cleave to you and to your descendants for ever. And he went out from his presence a leper as white as snow. |
2-а царiвРозділ 5 |
|
1 |
|
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
|
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
|
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
|
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
|
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
|
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
|
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
|
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
|
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
|
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
|
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
|
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
|
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
|
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
|
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
|
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
|
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
|
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
|
20 |
|
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
|
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
|
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
|
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
|
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
|
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
|
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
2 KingsChapter 5 |
2-а царiвРозділ 5 |
|
1 NOW Naaman, general of the army of the king of Aram, was a great man with his master, and honorable, because by him the LORD had given deliverance to Aram; and Naaman was a valiant man, but he was a leper. |
1 |
|
2 And the Arameans had gone out raiding, and had brought away captive out of the land of Israel a little maid; and she waited on Naaman's wife. |
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
|
3 And she said to her mistress, Blessed would be my lord if he would go to the prophet who is in Samaria! for he would immediately cure him of his leprosy. |
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
|
4 And they went in and told her lord, saying, Thus and thus said the maid who is from the land of Israel. |
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
|
5 And the king of Aram said to him, Come, go, I will send a letter to the king of Israel. And he departed and took with him ten talents of silver and six thousand pieces of gold and ten changes of garments. |
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
|
6 And he brought the letter to the king of Israel, and this was written in it: In the hour when this letter reaches you, behold, I have sent to you Naaman my servant that you may heal him of his leprosy. |
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
|
7 And when the king of Israel had read the letter, he tore his clothes and said, Am I God, to kill and to make alive, that this man sends me a man to heal him of his leprosy? Wherefore consider, and see how he is seeking to pick a quarrel with me. |
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
|
8 land when Elisha the prophet of God had heard that the king of Israel had torn his clothes, he sent to the king, saying, Why have you torn your clothes? Let him come now to me, and he shall know that there is a prophet in Israel. |
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
|
9 So Naaman came with his horses and with his chariots, and stood at the door of the house of Elisha. |
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
|
10 And Elisha sent a messenger to him, saying, Go and wash in the Jordan seven times, and your flesh shall come again to you and you shall be clean. |
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
|
11 But Naaman was angry, and went away and said, Behold, I thought, He will surely come out to me and stand and call on the name of the LORD his God and wave his hand over the place, and I will recover from the leprosy. |
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
|
12 Are not Amnan and Pharpar, rivers of Damascus, better than all the waters of Israel? I will go and wash in them and be clean. So he turned and went away in a rage. |
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
|
13 And his servants came near and spoke to him and said, Our lord, if the prophet had told you to do some great tiling, you would have done it; but behold, he has told you to do a small thing. Go and wash, and be clean. And he listened to them and did so. |
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
|
14 And he went down and washed seven times in the Jordan, according to the saying of the prophet of God; and his flesh came again like the flesh of a little child, and he was clean. |
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
|
15 And he returned to the prophet of God, he and all his company, and came and stood before him, and said to him, Behold, now I know that there is no God in all the earth but in Israel; now therefore, take this blessing from your servant. |
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
|
16 But Elisha said, As the LORD lives, before whom I stand, I will receive none. And be urged him to take it; but he refused. |
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
|
17 And Naaman said, Shall there not then be given to your servant two mules' burden of earth? For your servant will henceforth offer neither burnt offerings nor sacrifices to any other god but to the LORD. |
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
|
18 In this matter may the LORD forgive your servant, when my master goes into the house of Rimmon to worship there; I am the king's aide and I worship also in the house of Rimmon; and when I worship in the house of Rimmon, the LORD pardon your servant in this matter. |
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
|
19 And he said to him, Go in peace. So he departed from him a little way. |
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
|
20 Then Gehazi the disciple of Elisha the prophet of God, said, Behold, my lord has spared Naaman the Aramean, in not accepting from him that which he brought; but, as the LORD lives, I will run after him, and take something from him. |
20 |
|
21 So Gehazi ran after Naaman. And when Naaman saw him running after him, he alighted from his chariot to meet him and said to him, Is all well? |
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
|
22 And he said, All is well. My master has sent me, saying, There have just now come to me from mount Ephraim two men of the sons of the prophets; give them a talent of silver and two changes of garments. |
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
|
23 And Naaman said, I am willing; take two talents. And he urged him and bound two talents of silver in two pieces of cloth, with two changes of garments, and he gave them to two of his servants; and they carried them before him. |
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
|
24 And when they came to a secret place, he took them from their hand and put them in the house; and he sent the men away and they departed. |
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
|
25 But he went in and stood before his master. And Elisha said to him, Where have you been, Gehazi? And he said, Your servant went nowhere. |
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
|
26 And he said to him, My heart told me when the man alighted from his chariot to meet you. Is it a time to gain money and to gain garments and oliveyards and vineyards and sheep and oxen and menservants and maidservants? |
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
|
27 The leprosy therefore of Naaman shall cleave to you and to your descendants for ever. And he went out from his presence a leper as white as snow. |
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |